лихач

див. удалий, безшабашний

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лихач — ЛИХА́Ч, а́, ч., розм. 1. Водій, що заради вихваляння або задоволення практикує швидку й ризиковану їзду. – Обіцяєш, а потім... Сказано ж: натура – як у тура! Всією натурою лихач і порушник... (О. Словник української мови у 20 томах
  2. лихач — лиха́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. лихач — -а, ч., розм. 1》 Нестримно, нерозсудливо смілива людина. 2》 заст. Візник екіпажа з баским конем, а також сам екіпаж із таким конем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лихач — ЛИХА́Ч, а́, ч., розм. 1. Нестримно, нерозсудливо смілива людина. — Даю тобі вірне, непорушне слово: буду витриманий комсомолець, а не лихач! (Ю. Янов., І, 1954, 177). 2. заст. Візник екіпажа з баским конем, а також самий екіпаж з таким конем. Словник української мови в 11 томах