лунатик

Снохода, сноходця, сноходець, сновида, див. сомнамбула, ноктамбуліст

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лунатик — ЛУНА́ТИК, а, ч. Хворий на лунатизм. Ані тіні непевності не було в жаднім його русі..; здавалося, що се лунатик, який ані крихти не почуває величезної небезпеки свойого [свого] положення (Фр. Словник української мови в 11 томах
  2. лунатик — -а, ч. Хворий на лунатизм, сновига. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лунатик — Сновида, сноброда, кн. сомнамбула. Словник синонімів Караванського
  4. лунатик — ЛУНА́ТИК, а, ч. Хворий на лунатизм. Ані тіні непевності не було в жаднім його русі..; здавалося, що се лунатик, який ані крихти не почуває величезної небезпеки свойого [свого] положення (І. Франко); – А по трубах знаєте хто лазить? Лунатики (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. лунатик — луна́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  6. лунатик — Місяшник, сновида, сновій, снохода Словник синонімів Вусика
  7. лунатик — СОМНА́МБУЛА (людина, що ходить і діє уві сні), СНОВИ́ДА, СНОХО́ДА, ЛУНА́ТИК розм. Вона себе тримає, наче вві сні, наче сомнамбула, котра не керує вчинками своїми (Ю. Яновський); Левко побоюється дивитися на місяць, бо тоді сновидою станеш (М. Словник синонімів української мови
  8. лунатик — Луна́тик, -ка; -тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)