лунка

Значення в інших словниках

1. лунка — лу́нка 1 іменник жіночого роду заглибина лу́нка 2 іменник жіночого роду, істота молюск Орфографічний словник української мови
2. лунка — I -и, ж. Невелика заглибина в чому-небудь. || розм. Заглиблення в щелепній кістці, де міститься корінь зуба; альвеола. II -и, ж. 1》 Молюск роду черевоногих із напівкруглою черепашкою, що живе у прісних і солонуватих водах. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лунка — ЛУ́НКА¹, и, ж. Невелика заглибина в чому-небудь. Краплі .. били з розгону в підлогу, видовбували собі лунки, і скоро наша долівка стала такою подзьобаною, як на картинках Місяць, – вся в дірочках і ямках (В. Словник української мови у 20 томах
4. лунка — ЛУ́НКА (заглиблення в щелепній кістці, де міститься корінь зуба), АЛЬВЕО́ЛА. Зуби (у лускатих плазунів) зростаються з краєм щелепи і ніколи не сидять у лунках (альвеолах) (з посібника). Словник синонімів української мови
5. лунка — ЛУ́НКА¹, и, ж. Невелика заглибина в чому-небудь. Жолуді дуба доцільно висівати в лунки (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 245); Він зробив круг яблуньки гарну лунку, полив її з відра (Кучер, Трудна любов, 1960, 559); // розм. Словник української мови в 11 томах