лунатик
ЛУНА́ТИК, а, ч.
Хворий на лунатизм.
Ані тіні непевності не було в жаднім його русі..; здавалося, що се лунатик, який ані крихти не почуває величезної небезпеки свойого [свого] положення (І. Франко);
– А по трубах знаєте хто лазить? Лунатики (Ю. Мушкетик);
Хтось у її [дружини] роду був лунатиком не лунатиком, .. але котрась із її прабабусь виходила поночі в сад і вносила яблука з заплющеними очима (Л. Костенко);
* У порівн. Він тягнув нас з непереможною силою в свої нетрі, він упивав нас, немов опій, відбирав нам на мить свідомість і наче лунатиків гнав уперед (Б.-І. Антонич);
Як лунатик, відчинив двері вбиральні і, втупившись у німецько-угорський напис: “Користуватися вбиральнею дозволено тільки під час руху поїзда”, – заскиглив, захлипав і почав тихо плакати (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Значення в інших словниках
- лунатик — луна́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лунатик — Сновида, сноброда, кн. сомнамбула. Словник синонімів Караванського
- лунатик — Місяшник, сновида, сновій, снохода Словник синонімів Вусика
- лунатик — -а, ч. Хворий на лунатизм, сновига. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лунатик — Снохода, сноходця, сноходець, сновида, див. сомнамбула, ноктамбуліст Словник чужослів Павло Штепа
- лунатик — СОМНА́МБУЛА (людина, що ходить і діє уві сні), СНОВИ́ДА, СНОХО́ДА, ЛУНА́ТИК розм. Вона себе тримає, наче вві сні, наче сомнамбула, котра не керує вчинками своїми (Ю. Яновський); Левко побоюється дивитися на місяць, бо тоді сновидою станеш (М. Словник синонімів української мови
- лунатик — Луна́тик, -ка; -тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лунатик — ЛУНА́ТИК, а, ч. Хворий на лунатизм. Ані тіні непевності не було в жаднім його русі..; здавалося, що се лунатик, який ані крихти не почуває величезної небезпеки свойого [свого] положення (Фр. Словник української мови в 11 томах