людоїд
Людожер, див. канібал
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- людоїд — людої́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- людоїд — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
- людоїд — -а, ч. 1》 Дикун, що їсть людське м'ясо. || перен. Про надзвичайно жорстоку людину, схильну до насильства, вбивства. || Уживається як лайливе слово. 2》 Персонаж казок, що поїдає людей (частіше дітей). Великий тлумачний словник сучасної мови
- людоїд — ЛЮДОЇ́Д, а, ч. 1. Дикун, що їсть людське м'ясо; канібал. Для мене, здається, готувався до свята справжній бенкет, так наче я мав апетит людоїда, або приїхав з голодного краю (М. Словник української мови у 20 томах
- людоїд — ЛЮДОЇ́Д (дикун, що їсть людське м'ясо), ЛЮДОЖЕ́Р, ЛЮДОЖЕ́РЕЦЬ, КАНІБА́Л книжн., АНТРОПОФА́Г книжн. Я читав колись про диких людоїдів, що живуть на австралійських островах (В. Самійленко); Діти.. Словник синонімів української мови
- людоїд — Людої́д, -да; -дої́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- людоїд — ЛЮДОЇ́Д, а, ч. 1. Дикун, що їсть людське м’ясо. Для мене, здається, готувався до свята справжній бенкет, так наче я мав апетит людоїда, або приїхав з голодного краю (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- людоїд — Людоїд, -да м. Людоѣдъ. Ах ти людоїд. Ном. № 4082. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів, або песиголовців. Грин. І. 1. Словник української мови Грінченка