манатки

Значення в інших словниках

1. манатки — Мана́тки: — особисті речі [52] Словник з творів Івана Франка
2. манатки — мана́тки множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
3. манатки — (особисті речі) манаття, пожиток, мізерія, св. пожитки, р. гармидер. Словник синонімів Караванського
4. манатки — див. одяг Словник синонімів Вусика
5. манатки — -ів, мн., розм. Дрібне хатнє майно, особисті речі; пожитки. || Про одяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. манатки — МАНА́ТКИ, ів, мн., розм. Дрібне домашнє майно, особисті речі; пожитки. Тоді вже економ своєю .. властю велів запакувати всі його манатки на його двоколісну .. і разом з тим добром відвезти його в село (І. Словник української мови у 20 томах
7. манатки — мана́тки (мана́ткі) вул. речі (м, ср, ст): “Бельфер” замикав нотатку, збирав свої манатки зі стола, здіймав з вішака капелюх і виходив з кляси (Шухевич); На роз'їздах біля Городоцької вулиці стояв на рейках пасажирський поїзд... Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. манатки — МАЙНО́ (речі, які комусь належать на правах власності), ДОБРО́, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ТКИ, СТА́ТКИ, МАЄ́ТОК розм., МАЄ́ТНІСТЬ розм., ВЖИ́ТОК (УЖИ́ТОК) заст., ФОРТУ́НА заст.; ЗБІ́ЖЖЯ (хатні, господарські, особисті речі); НА́ДІБОК, СКАРБ розм. (перев. Словник синонімів української мови
9. манатки — Мана́тки, -ків, -кам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. манатки — МАНА́ТКИ, ів, мн., розм. Дрібне домашнє майно, особисті речі; пожитки. Тоді вже економ своєю.. властю велів запакувати всі його манатки на його двоколісну.. і разом з тим добром відвезти його в село (Фр. Словник української мови в 11 томах