1. Словник української мови в 11 томах

манатки

МАНА́ТКИ, ів, мн., розм. Дрібне домашнє майно, особисті речі; пожитки.

Тоді вже економ своєю.. властю велів запакувати всі його манатки на його двоколісну.. і разом з тим добром відвезти його в село (Фр., VIII, 1952, 92);

— Підеш казати [врядникові] — прокляну і сьогодні ж викидаю тебе з усіма твоїми манатками з хати (Гр., II, 1963, 257);

Він схопив тачку, ..жбурнув на неї сякі-такі манатки, додав продуктів ., і під регіт та привітальний свист викотив за ворота (Ю. Янов., II, 1954, 48);

// Про одяг.

Для одежі не було опрічної коморки, де можна було б поскладати свої бурлацькі манатки (Н.-Лев., II, 1956, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манатки — Мана́тки: — особисті речі [52] Словник з творів Івана Франка
  2. манатки — мана́тки множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
  3. манатки — (особисті речі) манаття, пожиток, мізерія, св. пожитки, р. гармидер. Словник синонімів Караванського
  4. манатки — див. одяг Словник синонімів Вусика
  5. манатки — -ів, мн., розм. Дрібне хатнє майно, особисті речі; пожитки. || Про одяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. манатки — Речі, надібок, майно, добро Словник чужослів Павло Штепа
  7. манатки — МАНА́ТКИ, ів, мн., розм. Дрібне домашнє майно, особисті речі; пожитки. Тоді вже економ своєю .. властю велів запакувати всі його манатки на його двоколісну .. і разом з тим добром відвезти його в село (І. Словник української мови у 20 томах
  8. манатки — мана́тки (мана́ткі) вул. речі (м, ср, ст): “Бельфер” замикав нотатку, збирав свої манатки зі стола, здіймав з вішака капелюх і виходив з кляси (Шухевич); На роз'їздах біля Городоцької вулиці стояв на рейках пасажирський поїзд... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. манатки — МАЙНО́ (речі, які комусь належать на правах власності), ДОБРО́, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ТКИ, СТА́ТКИ, МАЄ́ТОК розм., МАЄ́ТНІСТЬ розм., ВЖИ́ТОК (УЖИ́ТОК) заст., ФОРТУ́НА заст.; ЗБІ́ЖЖЯ (хатні, господарські, особисті речі); НА́ДІБОК, СКАРБ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  10. манатки — Мана́тки, -ків, -кам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)