монада

Значення в інших словниках

1. монада — мона́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. монада — -и, ж. 1》 У давньогрецькій математиці – назва одиниці. 2》 У стародавніх філософів (піфагорійців) – одиничність як один із принципів буття. 3》 В ідеалістичній філософії Лейбніца – одна з непротяжних, неподільних духовних сутностей, що лежить в основі буття. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. монада — МОНА́ДА, и, ж. 1. У давньогрецькій математиці – назва одиниці. Математичні ідеї – стрункі й прегарні легко лягають в свідомість еллінки .. Словник української мови у 20 томах
4. монада — мона́да [від грец. μονάς (μονάδος) – одиниця] в ряді немарксистських філософських систем – найпростіша, неподільна єдність, первоначало, основа явищ. Словник іншомовних слів Мельничука
5. монада — МОНАДА (грецьк. μονάζ від μονάδοζ — одиниця, неподільне) — найпростіша, неподільна єдність, першопочаток, основа явищ. Термін "М." вживається у філософських системах Піфагора, Бруно, Кузанського. Вчення про... Філософський енциклопедичний словник
6. монада — МОНА́ДА, и, ж. 1. У старогрецькій математиці — назва одиниці. 2. У стародавніх філософів (піфагорійців) — одиничність як один із принципів буття. Словник української мови в 11 томах
7. монада — Монада, -ди ж. Монада. Мудрець же физику провадив і толкував якихсь монадів і думав, відкіль взявся світ. Котл. Ен. III. 53. Словник української мови Грінченка