монада

МОНА́ДА, и, ж.

1. У давньогрецькій математиці – назва одиниці.

Математичні ідеї – стрункі й прегарні легко лягають в свідомість еллінки .. Гуру Нарен веде її від конкретного, практичного числення до захоплюючих уявлень про першооснову числа – світову монаду, велику єдність, яка дає початок потокові множинності, але сама залишається незмінною, як джерело і гирло таємничої ріки (О. Бердник).

2. У стародавніх філософів (піфагорійців) – одиничність як один із принципів буття.

3. В ідеалістичній філософії Лейбніца – одна з непротяжних, неподільних духовних сутностей, що нібито лежить в основі буття.

Мудрець .. толковав [пояснював] якихсь монадів [монад] І думав, відкіль взявся світ (І. Котляревський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монада — мона́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. монада — -и, ж. 1》 У давньогрецькій математиці – назва одиниці. 2》 У стародавніх філософів (піфагорійців) – одиничність як один із принципів буття. 3》 В ідеалістичній філософії Лейбніца – одна з непротяжних, неподільних духовних сутностей, що лежить в основі буття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. монада — Першепочаток, єдинство Словник чужослів Павло Штепа
  4. монада — мона́да [від грец. μονάς (μονάδος) – одиниця] в ряді немарксистських філософських систем – найпростіша, неподільна єдність, первоначало, основа явищ. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. монада — МОНАДА (грецьк. μονάζ від μονάδοζ — одиниця, неподільне) — найпростіша, неподільна єдність, першопочаток, основа явищ. Термін "М." вживається у філософських системах Піфагора, Бруно, Кузанського. Вчення про... Філософський енциклопедичний словник
  6. монада — МОНА́ДА, и, ж. 1. У старогрецькій математиці — назва одиниці. 2. У стародавніх філософів (піфагорійців) — одиничність як один із принципів буття. Словник української мови в 11 томах
  7. монада — Монада, -ди ж. Монада. Мудрець же физику провадив і толкував якихсь монадів і думав, відкіль взявся світ. Котл. Ен. III. 53. Словник української мови Грінченка