місцеперебування

Значення в інших словниках

1. місцеперебування — місцеперебува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. місцеперебування — у. осідок, а. резиденція, (місце проживання) домівка. Словник синонімів Караванського
3. місцеперебування — -я, с. Місце, в якому хто-, що-небудь перебуває. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. місцеперебування — МІСЦЕПЕРЕБУВА́ННЯ, я, с. Місце, в якому хто-, що-небудь перебуває. Друзі обіцяли якнайскоріше розвідати про місцеперебування губернаторші (Ф. Бурлака); Ящірки обирають своїм місцеперебуванням сонячні схили горбів та ярів, просіки та узлісся, степи та пустині, скелі тощо (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
5. місцеперебування — МІСЦЕПЕРЕБУВА́ННЯ, я, с. Місце, в якому хто-, що-небудь перебуває. Друзі обіцяли якнайскоріше розвідати про місцеперебування губернаторші (Бурл. Словник української мови в 11 томах