місцеперебування
місцеперебува́ння
-я, с.
Місце, в якому хто-, що-небудь перебуває.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- місцеперебування — місцеперебува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- місцеперебування — у. осідок, а. резиденція, (місце проживання) домівка. Словник синонімів Караванського
- місцеперебування — хохл. (местопребиванія) житло житло Словник чужослів Павло Штепа
- місцеперебування — МІСЦЕПЕРЕБУВА́ННЯ, я, с. Місце, в якому хто-, що-небудь перебуває. Друзі обіцяли якнайскоріше розвідати про місцеперебування губернаторші (Ф. Бурлака); Ящірки обирають своїм місцеперебуванням сонячні схили горбів та ярів, просіки та узлісся, степи та пустині, скелі тощо (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- місцеперебування — МІСЦЕПЕРЕБУВА́ННЯ, я, с. Місце, в якому хто-, що-небудь перебуває. Друзі обіцяли якнайскоріше розвідати про місцеперебування губернаторші (Бурл. Словник української мови в 11 томах