навиворіт

Виворотом, назворот, навбакир, наруди, опак, див. наізнанку

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навиворіт — нави́воріт прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навиворіт — пр., (- одяг) сподом назовні; ЖМ. навпаки, наопак, задом наперед, з. навбакир, назворот. Словник синонімів Караванського
  3. навиворіт — див. навпаки Словник синонімів Вусика
  4. навиворіт — присл. Лицьовим боком усередину, а внутрішнім назовні. || розм. Те саме, що навпаки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. навиворіт — НАВИ́ВОРІТ, присл. 1. Лицьовим боком всередину, а внутрішнім назовні. Хороший, як Микитина свита навиворіт (прислів'я); – Чи це воно на лице, чи, мабуть, навиворіт? – питала Онися, придивляючись до матерії (І. Нечуй-Левицький). 2. перен., розм. Навпаки. Словник української мови у 20 томах
  6. навиворіт — НАВИ́ВОРІТ (про одяг, тканину — зворотним, внутрішнім боком назовні); НАВЕ́РХ, ВГО́РУ (УГО́РУ), НАГО́РУ розм. (чим — із сл. на позначення внутрішнього боку). — Чи це воно на лице, чи, мабуть, навиворіт? — питала Онися, придивляючись до матерії (І. Словник синонімів української мови
  7. навиворіт — Нави́ворі[о]т, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. навиворіт — НАВИ́ВОРІТ, присл. Лицьовим боком всередину, а внутрішнім назовні. Хороший, як Микитина свита навиворіт (Укр.. присл., 1955, 113); — Чи це воно на лице, чи, мабуть, навиворіт? — питала Онися, придивляючись до матерії (Н.-Лев., III, 1956, 170); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  9. навиворіт — Навиворіт нар. Наизнанку, навыворотъ. Словник української мови Грінченка