навиворіт
НАВИ́ВОРІТ, присл. Лицьовим боком всередину, а внутрішнім назовні.
Хороший, як Микитина свита навиворіт (Укр.. присл., 1955, 113);
— Чи це воно на лице, чи, мабуть, навиворіт? — питала Онися, придивляючись до матерії (Н.-Лев., III, 1956, 170);
*Образно. Що одзовізм є меншовизмом навиворіт, що він неминуче веде теж до ліквідаторства, тільки трохи іншого виду, в цьому не може бути сумніву (Ленін, 15, 1949, 404);
// розм. Те саме, що навпаки́.
Ані одна мрія молодості не справдилася, все сталось якраз навиворіт (Март., Тв., 1954, 322);
— У людей усе як треба, А у нас навиворіт? (Воскр., З перцем!, 1957, 105).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навиворіт — нави́воріт прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- навиворіт — пр., (- одяг) сподом назовні; ЖМ. навпаки, наопак, задом наперед, з. навбакир, назворот. Словник синонімів Караванського
- навиворіт — див. навпаки Словник синонімів Вусика
- навиворіт — присл. Лицьовим боком усередину, а внутрішнім назовні. || розм. Те саме, що навпаки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навиворіт — Виворотом, назворот, навбакир, наруди, опак, див. наізнанку Словник чужослів Павло Штепа
- навиворіт — НАВИ́ВОРІТ, присл. 1. Лицьовим боком всередину, а внутрішнім назовні. Хороший, як Микитина свита навиворіт (прислів'я); – Чи це воно на лице, чи, мабуть, навиворіт? – питала Онися, придивляючись до матерії (І. Нечуй-Левицький). 2. перен., розм. Навпаки. Словник української мови у 20 томах
- навиворіт — НАВИ́ВОРІТ (про одяг, тканину — зворотним, внутрішнім боком назовні); НАВЕ́РХ, ВГО́РУ (УГО́РУ), НАГО́РУ розм. (чим — із сл. на позначення внутрішнього боку). — Чи це воно на лице, чи, мабуть, навиворіт? — питала Онися, придивляючись до матерії (І. Словник синонімів української мови
- навиворіт — Нави́ворі[о]т, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навиворіт — Навиворіт нар. Наизнанку, навыворотъ. Словник української мови Грінченка