навиворіт
НАВИ́ВОРІТ, присл.
1. Лицьовим боком всередину, а внутрішнім назовні.
Хороший, як Микитина свита навиворіт (прислів'я);
– Чи це воно на лице, чи, мабуть, навиворіт? – питала Онися, придивляючись до матерії (І. Нечуй-Левицький).
2. перен., розм. Навпаки.
Ані одна мрія молодості не справдилася, все сталось якраз навиворіт (Л. Мартович);
– У людей усе як треба, А у нас навиворіт? (С. Воскрекасенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навиворіт — нави́воріт прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- навиворіт — пр., (- одяг) сподом назовні; ЖМ. навпаки, наопак, задом наперед, з. навбакир, назворот. Словник синонімів Караванського
- навиворіт — див. навпаки Словник синонімів Вусика
- навиворіт — присл. Лицьовим боком усередину, а внутрішнім назовні. || розм. Те саме, що навпаки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навиворіт — Виворотом, назворот, навбакир, наруди, опак, див. наізнанку Словник чужослів Павло Штепа
- навиворіт — НАВИ́ВОРІТ (про одяг, тканину — зворотним, внутрішнім боком назовні); НАВЕ́РХ, ВГО́РУ (УГО́РУ), НАГО́РУ розм. (чим — із сл. на позначення внутрішнього боку). — Чи це воно на лице, чи, мабуть, навиворіт? — питала Онися, придивляючись до матерії (І. Словник синонімів української мови
- навиворіт — Нави́ворі[о]т, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навиворіт — НАВИ́ВОРІТ, присл. Лицьовим боком всередину, а внутрішнім назовні. Хороший, як Микитина свита навиворіт (Укр.. присл., 1955, 113); — Чи це воно на лице, чи, мабуть, навиворіт? — питала Онися, придивляючись до матерії (Н.-Лев., III, 1956, 170); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- навиворіт — Навиворіт нар. Наизнанку, навыворотъ. Словник української мови Грінченка