1. Словник чужослів Павло Штепа

наводчик

див. навідник

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наводчик — наво́дчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. наводчик — -а, ч. Те саме, що навідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наводчик — НАВО́ДЧИК¹, а, ч. Те саме, що навідни́к. Наводчики розуміють мене; беруть прямий приціл (Л. Смілянський); Ніяких відхилень. Крім того, уважно дивись, щоб наводчики. заметушившись, не перебріхували. Щоразу сам перевіряй установки (О. Словник української мови у 20 томах
  4. наводчик — НАВО́ДЧИК, а, ч. 1. Боєць, який наводить гармату і т. ін. на ціль. Чудовий-таки наводчик був Семен, Гончаренко! — рідко який снаряд не попадав у ціль (Головко, І, 1957, 288); Наводчики розуміють мене; беруть прямий приціл (Сміл., Сад, 1952, 90). Словник української мови в 11 томах