наводчик

НАВО́ДЧИК¹, а, ч.

Те саме, що навідни́к.

Наводчики розуміють мене; беруть прямий приціл (Л. Смілянський);

Ніяких відхилень. Крім того, уважно дивись, щоб наводчики. заметушившись, не перебріхували. Щоразу сам перевіряй установки (О. Гончар);

– Хто вони за військовим фахом? – Один – телефоніст, другий – комендор, наводчик гармати (П. Автомонов).

НАВО́ДЧИК², а, ч.

У Довбуша були не особливо великі стосунки з євреями, але все ж малися у нього свої контрагенти, скупщики, наводчики (Г. Хоткевич);

Слідчий шив йому роль наводчика, проте свої відмастили, взяли на себе статтю (Є. Пашковський).