1. Словник чужослів Павло Штепа

намічати

1. визначувати, визначити, повизначувати, призначувати, припризначати, попризначувати, називати, назвати, поназивати, спляновувати, сплянувати, поспляновувати, указувати, указати, повказувати, див. назначувати

2. див. маркувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намічати — наміча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намічати — див. ЗНАЧИТИ, НАКРЕСЛЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. намічати — -аю, -аєш і рідко намічувати, -ую, -уєш, недок., намітити, -ічу, -ітиш, док., перех. 1》 Робити позначку на чому-небудь; відмічати, помічати. 2》 Тонкими лініями, штрихами визначати контури чого-небудь. 3》 Передбачати робити що-небудь; планувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. намічати — НАМІЧА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко НАМІ́ЧУВАТИ, ую, усні, недок., НАМІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док. 1. що. Робити позначку на чому-небудь; відмічати, помічати. Роби, рубай, розрубуй зруб! Тягни, рівняй, намічуй шруб! (П. Словник української мови у 20 томах
  5. намічати — ВИЗНАЧА́ТИ (наперед установлювати що-небудь для виконання), ОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПЕРЕДБАЧА́ТИ, ПРИЗНАЧА́ТИ, ВИРОБЛЯ́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ПРИЗНА́ЧУВАТИ рідше. — Док.: ви́значити, окре́слити, передба́чити, призна́чити, ви́робити. Словник синонімів української мови
  6. намічати — НАМІЧА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко НАМІ́ЧУВАТИ, ую, усні, недок., НАМІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., перех. 1. Робити позначку на чому-небудь; відмічати, помічати. Словник української мови в 11 томах