1. Словник чужослів Павло Штепа

напослідок

Наприкінці, наостанку, наостанці

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напослідок — напослі́док прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. напослідок — див. наприкінці Словник синонімів Вусика
  3. напослідок — присл., розм. Під кінець, після всього. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напослідок — НАПОСЛІ́ДОК, присл., розм. Під кінець, після всього. – Та що, може би ми вже спати пішли? – сказав напослідок Іван (І. Франко); – Лишайся в селі й чекай мене. Підроблю і вернуся... – була його обіцянка напослідок, як ми коло Зеленої прощалися... (В. Бабляк). Словник української мови у 20 томах
  5. напослідок — НАПРИ́КІНЦІ́ (після всього, у кінці всього), НАОСТА́НКУ, НАОСТА́НОК, НАОСТА́НЦІ розм. рідше, ПІД КІНЕ́ЦЬ, НАСА́МКІНЕЦЬ, НАПОСЛІ́ДКУ розм. рідше, НАПОСЛІ́ДОК розм. рідше. — І взагалі, хлопче, — звернувся (дядько) наприкінці до небожа. Словник синонімів української мови
  6. напослідок — Напослі́док, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. напослідок — НАПОСЛІ́ДОК, присл., розм. Під кінець, після всього. — Та що, може би ми вже спати пішли? — сказав напослідок Іван (Фр., І, 1955, 161); Поблискує ["Москвич"] біля радгоспних майстерень, де батько ще щось виточує та підпилює напослідок (Гончар, Тронка, 1963, 179). Словник української мови в 11 томах