1. Словник чужослів Павло Штепа

напоумляти

Нарозумлювати, нарозумівати, нарозуміти, понарозумлювати, понарозумівати, вчити, навчати, навчити, понавчати, повчати, повчити, тлумачити, витлумачувати, витлумачити, повитлумачувати, потлумачити, розтлумачувати, розтлумачити, порозтлумачувати, утлумачувати, утлумачити, потлумачувати, переконувати, переконати, попереконувати, радити, порадити, дораджувати, дорадити, подораджувати, нараджувати, нарадити, понараджувати, ураджувати, урадити, повраджувати, раяти, пораяти, дораювати, дораяти, подораювати, нараювати, нараяти, понараювати, прираювати, прираяти, поприраювати, напучувати, див. урезонювати, уговорювати, здержувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напоумляти — напоу́мляти дієслово недоконаного виду напоумля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напоумляти — див. НАПУЧУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. напоумляти — див. радити Словник синонімів Вусика
  4. напоумляти — -яю, -яєш, недок., напоумити, -млю, -миш; мн. напоумлять; док., перех. Навчати кого-небудь діяти розумно, розсудливо; давати пораду. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. напоумляти — НАПОУМЛЯ́ТИ, яю́, я́єш, і НАПОУ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАПОУ́МИТИ, млю, миш; мн. напоу́млять; док., кого і без прям. дод. Навчати кого-небудь діяти розумно, розсудливо; давати пораду. Словник української мови у 20 томах
  6. напоумляти — II. НАСТАВЛЯ́ТИ кого (давати конкретні поради, настанови, як слід робити, поводитися в тих чи інших випадках), НАСТАНОВЛЯ́ТИ рідше, НАПУ́ЧУВАТИ (НАПУЧА́ТИ), НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ рідко), НАКА́ЗУВАТИ кому (перев. із спол. щоб), НАУЩА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  7. напоумляти — НАПОУ́МЛЯТИ, я́ю, я́єш, недок., НАПОУ́МИТИ, млю, миш; мн. напоу́млять; док., перех. Навчати кого-небудь діяти розумно, розсудливо; давати пораду. Мар’яна пошепки напоумляла знавіснілого пана Роздобудька (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах
  8. напоумляти — Напоумля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. напоумити, -млю, -миш, гл. Вразумлять, вразумить, научать, научить, надоумливать, надоумить, наставлять, наставить на добрый путь. Напоумте... Скажіть, будь ласка, як би ви мойому лиху запобігли. МВ. (КС. 1902. X. 150). Словник української мови Грінченка