Значення в інших словниках

  1. урезонювати — урезо́нювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. урезонювати — [уреизон'уватие] -н'уйу, -н'уйеиш Орфоепічний словник української мови
  3. урезонювати — УРЕЗО́НЮВАТИ, юю, нюєш, недок., УРЕЗО́НИТИ, ню, ниш; наказ. сп. урезо́нь; док., кого, розм. Умовляти, переконувати, доводячи що-небудь. – Що це таке, я вас питаю? Ви хочете розвалити мені бригаду, позабирати від мене найкращих трактористів?!... Словник української мови у 20 томах
  4. урезонювати — -нюю, -нюєш, недок., урезонити, -ню, -ниш; наказ. сп. урезонь; док., перех., розм. Умовляти, переконувати, доводячи що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. урезонювати — УМОВЛЯ́ТИ (ВМОВЛЯ́ТИ) (впливати словами, просити згодитися на що-небудь), ПЕРЕКО́НУВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ до чого, на що, з інфін. і без додатка, СХИЛЯ́ТИ до чого, УГОВО́РЮВАТИ (ВГОВО́РЮВАТИ) розм., УГОВОРЯ́ТИ (ВГОВОРЯ́ТИ) розм. рідше, АГІТУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. урезонювати — УРЕЗО́НЮВАТИ, юю, нюєш, недок., УРЕЗО́НИТИ, ню, ниш; наказ. сп. урезо́нь; док., перех., розм. Умовляти, переконувати, доводячи що-небудь. — Що це таке, я вас питаю? Ви хочете розвалити мені бригаду, позабирати від мене найкращих трактористів?!... Словник української мови в 11 томах