1. Словник чужослів Павло Штепа

населяти

Заселювати, заселити, позаселювати, обсолювати, обселити, пообселювати, оселювати, оселити, пооселювати, поселювати, поселити, усолювати, уселити, залюднювати, залюднити, позалюднювати, налюднювати, налюднити, поналюднювати, олюднювати, олюднити, осаджувати, осадити, поосаджувати, усадити, повсаджувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. населяти — населя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. населяти — -яю, -яєш, недок., населити, -селю, -селиш, док., перех. 1》 Займати поселеннями, жителями якусь місцевість, приміщення і т. ін.; заселяти. 2》 тільки недок. Жити на якійсь території. || перен. Наповнювати собою що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. населяти — НАСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., що. 1. Займати якусь місцевість, приміщення і т. ін. поселеннями, жителями; заселяти. 2. тільки недок. Жити на якійсь території; займати. Словник української мови у 20 томах
  4. населяти — ЖИ́ТИ (бути жителем якоїсь країни, місцевості, будинку), ПРОЖИВА́ТИ, ПРОБУВА́ТИ рідше, ПОЖИВА́ТИ розм., СИДІ́ТИ розм.; НАСЕЛЯ́ТИ (про велику кількість людей на якійсь території); МЕ́ШКАТИ (перев. у певному приміщенні). Словник синонімів української мови
  5. населяти — Населя́ти, -ля́ю, -ля́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. населяти — НАСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., перех. 1. Займати поселеннями, жителями якусь місцевість, приміщення і т. ін.; заселяти. 2. тільки недок. Жити на якійсь території. Словник української мови в 11 томах