наставник

Значення в інших словниках

1. наставник — Наглядач над робітниками [V] — наглядач [I] Словник з творів Івана Франка
2. наставник — наста́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. наставник — [настаўниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
4. наставник — -а, ч. 1》 Той, хто дає поради, навчає; порадник, учитель. || Досвідчений працівник, що здійснює шефство над молодими робітниками, робітницями. 2》 діал. Наглядач. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. наставник — НАСТА́ВНИК, а, ч. 1. Той, хто дає поради, навчає; порадник, учитель. Назіра знала, що Юрському треба все говорити. Він же її перший наставник і вихователь (Іван Ле); Вона [старша сестра] була для нас усім: і захисником від кривдників, і затишком... Словник української мови у 20 томах
6. наставник — НАСТА́ВНИК (той, хто наставляє, дає напучення), МЕ́НТОР книжн. заст., ірон., НАПУ́ТНИК заст.; УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ), МЕТР книжн. заст., ірон. Словник синонімів української мови
7. наставник — НАСТА́ВНИК, а, ч. 1. Той, хто дає поради, навчає; порадник, учитель. Назіра знала, що Юрському треба все говорити. Він же її перший наставник і вихователь (Ле, Міжгір’я, 1953, 382); Посіяне вчителем у дитячі душі зерно знань... Словник української мови в 11 томах
8. наставник — Наставник, -ка м. Надсмотрщикъ надь рабочими. У нашого наставника нагай за плечима. Грин. III. 128. Словник української мови Грінченка