норовливий

Значення в інших словниках

1. норовливий — норовли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
2. норовливий — див. непокірний Словник синонімів Вусика
3. норовливий — -а, -е. Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. норовливий — НОРОВЛИ́ВИЙ, а, е. Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом; норовистий (у 2 знач.). – Другий жених був багатий, норовливий: конче хотів мене взяти за себе (Марко Вовчок); Дмитро Іванович .. Словник української мови у 20 томах
5. норовливий — НЕПОКІ́РНИЙ (який не хоче підкорятися кому-небудь, слухатися когось); НЕПОКІ́РЛИВИЙ (схильний до непокори); НОРОВИ́СТИЙ розм., НОРОВЛИ́ВИЙ розм. (непокірний і впертий); ПЕРЕКІ́РЛИВИЙ розм. Словник синонімів української мови
6. норовливий — НОРОВЛИ́ВИЙ, а, е. Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом. — Другий жених був багатий, норовливий: конче хотів мене взяти за себе (Вовчок, І, 1955, 250); Дмитро Іванович.. вирішив висміяти зухвалу й, мабуть, до біса норовливу жінку (Руд. Словник української мови в 11 томах
7. норовливий — Норовливий, -а, -е = норовистий. Словник української мови Грінченка