1. Словник синонімів української мови

норовливий

НЕПОКІ́РНИЙ (який не хоче підкорятися кому-небудь, слухатися когось); НЕПОКІ́РЛИВИЙ (схильний до непокори); НОРОВИ́СТИЙ розм., НОРОВЛИ́ВИЙ розм. (непокірний і впертий); ПЕРЕКІ́РЛИВИЙ розм. (який постійно вступає в суперечки, опирається, не хоче слухатися); НЕСЛУХНЯ́НИЙ (який не слухається кого-небудь — звичайно в побутових стосунках); БАЛАМУ́ТНИЙ розм. (який поводиться непокірно, неспокійно і впливає цим на інших). Сьогодні неприємний день. Там Віра, у вітальні, тлумить непокірного Славка (Я. Качура); Денис був жвавий, проворний, парубок з його вийшов крутий на вдачу, запеклий, непокірливий і неслухняний (І. Нечуй-Левицький); Згадка про синів, про клопіт із ними.. навертала Івана до клопоту з власним норовистим сином (Ю. Смолич); Хазяїн був чоловік кремезний і норовливий (Марко Вовчок); Голові колгоспу ніяк не випадає серйозно поговорити з цим перекірливим, норовистим старим (І. Драч); — І в кого воно (про хлопця) отаке вдалося, баламутне? — гомоніли між собою баби (Григорій Тютюнник). — Пор. 1. упе́ртий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. норовливий — норовли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. норовливий — див. непокірний Словник синонімів Вусика
  3. норовливий — -а, -е. Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. норовливий — Сперечливий, неприборкний, нескорений, нескорний, див. норовитися, упорний Словник чужослів Павло Штепа
  5. норовливий — НОРОВЛИ́ВИЙ, а, е. Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом; норовистий (у 2 знач.). – Другий жених був багатий, норовливий: конче хотів мене взяти за себе (Марко Вовчок); Дмитро Іванович .. Словник української мови у 20 томах
  6. норовливий — НОРОВЛИ́ВИЙ, а, е. Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом. — Другий жених був багатий, норовливий: конче хотів мене взяти за себе (Вовчок, І, 1955, 250); Дмитро Іванович.. вирішив висміяти зухвалу й, мабуть, до біса норовливу жінку (Руд. Словник української мови в 11 томах
  7. норовливий — Норовливий, -а, -е = норовистий. Словник української мови Грінченка