оборудувати

Лагодити, злагоджувати, злагодити, позлагоджувати, налагоджувати, облагоджувати, облагодити, пооблагоджувати, улагоджувати, улагодити, повлагоджувати, ладнати, виладнувати, виладнати, повиладнувати, наладнувати, наладнати, поналаднувати, обладнувати, поладнувати, поладнати, уладнувати, уладнати, лаштувати, злаштовувати, злаштувати, позлаштовувати, налаштовувати, налаштувати, поналаштовувати, облаштовувати, облаштувати, пооблаштовувати, улаштовувати, улаштувати, повлаштовувати, поряджати, опоряджувати, опоряджати, опорядити, повпоряджувати, опоряджувати, споряджати, спорядити, поспоряджувати, упоряджувати, упоряджати, упорядити, повпоряджувати, справляти, справити, посправляти, статкувати, настатковувати, настаткувати, понастатковувати, зістатковувати, зістаткуватити, позістатковувати, обстатковувати, обстаткувати, пообстатковувати, устатковувати, устаткувати, повстатковувати, див. обзаводитися, установлювати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оборудувати — обору́дувати дієслово недоконаного і доконаного виду впорядковувати; розміщувати розм.,рідко Орфографічний словник української мови
  2. оборудувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., розм., рідко. 1》 Уладнувати, впорядковувати що-небудь, досягаючи бажаних результатів. 2》 Розміщувати, влаштовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оборудувати — ОБОРУ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех., розм., рідко. 1. Уладнувати, впорядковувати що-небудь, досягаючи бажаних результатів. Умент оборудував діло Назарко. Словник української мови в 11 томах
  4. оборудувати — ОБОРУ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., розм., рідко. 1. що. Залагоджувати, впорядковувати що-небудь, досягаючи бажаних результатів. Умент оборудував діло Назарко. Словник української мови у 20 томах