1. Орфографічний словник української мови

оборудувати

обору́дувати

дієслово недоконаного і доконаного виду

впорядковувати; розміщувати

розм.,рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оборудувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., розм., рідко. 1》 Уладнувати, впорядковувати що-небудь, досягаючи бажаних результатів. 2》 Розміщувати, влаштовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оборудувати — Лагодити, злагоджувати, злагодити, позлагоджувати, налагоджувати, облагоджувати, облагодити, пооблагоджувати, улагоджувати, улагодити, повлагоджувати, ладнати, виладнувати, виладнати, повиладнувати, наладнувати, наладнати, поналаднувати, обладнувати... Словник чужослів Павло Штепа
  3. оборудувати — ОБОРУ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех., розм., рідко. 1. Уладнувати, впорядковувати що-небудь, досягаючи бажаних результатів. Умент оборудував діло Назарко. Словник української мови в 11 томах
  4. оборудувати — ОБОРУ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., розм., рідко. 1. що. Залагоджувати, впорядковувати що-небудь, досягаючи бажаних результатів. Умент оборудував діло Назарко. Словник української мови у 20 томах