1. Словник чужослів Павло Штепа

оволодівати

хохл. (овладевать) опановувати, посідати

опановувати, опанувати, поопановувати, запановувати, запанувати, позапановувати, спановувати, спанувати, послановувати, захоплювати, захопити, позахоплювати, вихоплювати, вихопити, повихоплювати, охоплювати, охопити, посхоплювати, перехоплювати, перехопити, поперехоплювати, схоплювати, схопити, посхоплювати, ухоплювати, ухопити, повхоплювати, здобувати, здобути, поздобувати, видобувати, видобути, повидобувати, набувати, набути, понабувати, роздобувати, роздобути, пороздобувати, посідати, посісти, (мову) вивчати, вивчити, повивчати, навчатися, навчитися, понавчатися

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оволодівати — оволодіва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оволодівати — (силою) здобувати, ЗАХОПЛЮВАТИ, заволодівати, ПРИВЛАСНЮВАТИ; (увагою) полонити, заполонювати; (собою) опановувати, брати себе в руки; (ким) ОХОПЛЮВАТИ <�ОБІЙМАТИ, наринати на> кого; (чим) ЗАСВОЮВАТИ <�подужувати, осягати> що. Словник синонімів Караванського
  3. оволодівати — див. перемагати Словник синонімів Вусика
  4. оволодівати — -аю, -аєш, недок., оволодіти, -ію, -ієш, док. 1》 чим. Захоплювати, брати силою; здобувати. || перен. Повністю захоплювати собою, підкоряти своєму впливові. || тільки док., ким. Вступити в статеві зносини (з жінкою). Оволодівати собою. Оволодівати увагою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. оволодівати — ОВОЛОДІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОВОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. чим. Захоплювати, брати силою; здобувати. Незнайома намагалася відтиснути тітку Клавду від дверей, але це їй вдавалося лише на коротку мить... Словник української мови у 20 томах
  6. оволодівати — володі́ти (оволодіва́ти) / оволоді́ти собо́ю. Триматися врівноважено та спокійно; уміти стримуватися. І якщо слова його звучали немовби байдуже, то погляд цей показав їм, що він зовсім не спокійний, що він лише добре володіє собою (Ю. Фразеологічний словник української мови
  7. оволодівати — ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм. Словник синонімів української мови
  8. оволодівати — ОВОЛОДІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОВОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. чим. Захоплювати, брати силою; здобувати. Незнайома намагалася відтиснути тітку Клавду від дверей, але це їй вдавалося лише на коротку мить... Словник української мови в 11 томах