оволодівати
ОВОЛОДІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОВОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. чим. Захоплювати, брати силою; здобувати.
Незнайома намагалася відтиснути тітку Клавду від дверей, але це їй вдавалося лише на коротку мить, бо тітка знову оволодівала попередньою позицією (Вільде, Сестри.., 1958, 157);
[Благонравов:] Оволодіти станцією Колокол — це значить примусити німців негайно відкотитися за річку (Корн., II, 1955, 20);
// перен. Повністю захоплювати собою, підкоряти своєму впливові.
Маркс говорив, що ідеї стають матеріальною силою, якщо вони оволодівають масами (Рад. Укр., 15.ІІ 1968, 3);
З досвіду він знав, що у громадсько-політичному житті той візьме гору, за ким піде молодь, хто оволодіє її розумом і серцем (Кол., Терен.., 1959, 357);
// тільки док., ким. Вступити в статеві зносини (з жінкою).
Частіше й частіше з’являлася в його [Шевченкових] творах і постать кріпака, кинутого в казарму паном, щоб без перешкод оволодіти його дружиною або нареченою (Тулуб, В степу.., 1954, 293).
Оволодіва́ти (оволоді́ти) собо́ю — справлятися з власними почуттями; відновлювати контроль над собою.
Джен ледве помітно здригається, але зразу ж оволодіває собою (Собко, П’єси, 1958, 116);
— Куди ведете полоненого? — намагаючись оволодіти собою, але все ще блідий, промовив офіцер (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 54);
Оволодіва́ти (оволоді́ти) ува́гою чиєю — захоплювати, заполонювати чию-небудь увагу.
З сусідового двору долинула пісня. Вадим не хотів вслухатись у слова і думав своє. Але пісня непомітно оволодівала його увагою (Кочура, Родина.., 1962, 25);
Потрясаючи хрестом, він уже оволодів увагою темної своєї пастви (Довж., І, 1958, 106).
2. ким. Охоплювати, обіймати (про почуття, стан).
Якийсь приємний спокій оволодівав ним (Шиян, Гроза.., 1956, 127);
Збентеження, що охоплювало її за кожним разом, ..стало тепер незвичайним від тієї трепетної щирості, що оволоділа ними (Вільде, Сестри.., 1958, 515);
Підійшов ближче, пробрався всередину й побачив на шипшині прищепу.. Липтаком оволоділо давно незвідане хвилювання (Томч., Готель.., 1960, 36).
3. чим, перен. Твердо засвоювати що-небудь.
Член партії повинен: ..оволодівати марксистсько-ленінською теорією, підвищувати свій ідейний рівень, сприяти формуванню і вихованню людини комуністичного суспільства (Статут КПРС, 1971, 9);
Чудово оволодівши мовою, він з захопленням прочитав поему "Садді Іскендерій" великого Навої (Ле, Міжгір’я, 1953, 28);
// Набувати грунтовних знань, умінь, навичок і т. ін. в чому-небудь.
Він [лікар] день у день провадив навчання з своїми санітарами й санінструкторами, домагаючись, щоб вони досконало оволоділи професією рятівників людського життя в бою (Кучер, Голод, 1961, 66).
Значення в інших словниках
- оволодівати — оволодіва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- оволодівати — (силою) здобувати, ЗАХОПЛЮВАТИ, заволодівати, ПРИВЛАСНЮВАТИ; (увагою) полонити, заполонювати; (собою) опановувати, брати себе в руки; (ким) ОХОПЛЮВАТИ <�ОБІЙМАТИ, наринати на> кого; (чим) ЗАСВОЮВАТИ <�подужувати, осягати> що. Словник синонімів Караванського
- оволодівати — див. перемагати Словник синонімів Вусика
- оволодівати — -аю, -аєш, недок., оволодіти, -ію, -ієш, док. 1》 чим. Захоплювати, брати силою; здобувати. || перен. Повністю захоплювати собою, підкоряти своєму впливові. || тільки док., ким. Вступити в статеві зносини (з жінкою). Оволодівати собою. Оволодівати увагою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оволодівати — хохл. (овладевать) опановувати, посідати опановувати, опанувати, поопановувати, запановувати, запанувати, позапановувати, спановувати, спанувати, послановувати, захоплювати, захопити, позахоплювати, вихоплювати, вихопити, повихоплювати, охоплювати... Словник чужослів Павло Штепа
- оволодівати — ОВОЛОДІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОВОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. чим. Захоплювати, брати силою; здобувати. Незнайома намагалася відтиснути тітку Клавду від дверей, але це їй вдавалося лише на коротку мить... Словник української мови у 20 томах
- оволодівати — володі́ти (оволодіва́ти) / оволоді́ти собо́ю. Триматися врівноважено та спокійно; уміти стримуватися. І якщо слова його звучали немовби байдуже, то погляд цей показав їм, що він зовсім не спокійний, що він лише добре володіє собою (Ю. Фразеологічний словник української мови
- оволодівати — ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм. Словник синонімів української мови