1. Словник чужослів Павло Штепа

оказія

Нагода, випадок, див. казус, інцидент, случай

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оказія — ока́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. оказія — Випадок, подія, ПРИГОДА; (слушний час) нагода; П. випадковий транспорт. Словник синонімів Караванського
  3. оказія — див. бувальщина; пригода Словник синонімів Вусика
  4. оказія — -ї, ж. 1》 Дивний випадок, незвичайна подія. || Те саме, що пригода. || Урочиста подія, звичайно непередбачена. 2》 Зручний момент, випадок; нагода. 3》 заст. Випадковий транспорт (підвода і т. ін.), яким можна по дорозі під'їхати куди-небудь, передати щось і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. оказія — ОКА́ЗІЯ, ї, ж. 1. Дивний випадок, незвичайна подія. Дивлюся – з поля щось біжить, Неначе бісова отара, Шумить, гуде і торохтить, А курява така, як хмара!.. Пробігло... зникло у ліску, А я навтікача додому Та про оказію таку І досі не хвалюсь нікому (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. оказія — ока́зія 1. випадок, можливість, нагода (м, ср, ст) ◊ з ока́зії = при ока́зії ◊ ма́ти ока́зію мати нагоду (м, ср, ст): Маю дуже гарну оказію побачити давніх друзів – в суботу здиба́ємося з однокласницями (Авторка) ◊ при ока́зії принагідно (м, ср, ст)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. оказія — Нагода Словник застарілих та маловживаних слів
  8. оказія — ока́зія (від лат. occasio – випадок, привід) 1. Нагода. 2. Надзвичайна пригода. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. оказія — ВИ́ПАДОК (те, що сталося, трапилося несподівано), ПРИГО́ДА, ПОДІ́Я, ОКА́ЗІЯ, ЕПІЗО́Д, ІНЦИДЕ́НТ, ІСТО́РІЯ розм., КА́ЗУС розм., ТРАПУ́НОК розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., ПРИЧИ́НА заст., ПРИПА́ДОК діал. Словник синонімів української мови
  10. оказія — Ока́зія, -зії, -зією; ока́зії, -зій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. оказія — ОКА́ЗІЯ, ї, ж. 1. Дивний випадок, незвичайна подія. Дивлюся — з поля щось біжить, Неначе бісова отара, Шумить, гуде і торохтить, А курява така, як хмара!.. Пробігло… зникло у ліску, А я навтікача додому Та про оказію таку І досі не хвалюсь нікому (Гл. Словник української мови в 11 томах
  12. оказія — рос. оказия незвичайна пригода, непередбачена подія, випадок. Eкономічна енциклопедія
  13. оказія — Оказія, -зії ж. 1) Случай, особый случай; происшествіе; необычайное событіе, несчастное происшествіе. Що за оказія? — мов не то село стало. Грин. І. 290. Хиба оказія яка, то купе горівки, а то й не кажи. Камен. Словник української мови Грінченка