1. Словник української мови у 20 томах

оказія

ОКА́ЗІЯ, ї, ж.

1. Дивний випадок, незвичайна подія.

Дивлюся – з поля щось біжить, Неначе бісова отара, Шумить, гуде і торохтить, А курява така, як хмара!.. Пробігло... зникло у ліску, А я навтікача додому Та про оказію таку І досі не хвалюсь нікому (Л. Глібов);

Люди .. поховались поміж деревом і дожидали – що воно справді за оказія, що так рано велено невід закидати (Панас Мирний);

// Те саме, що приго́да.

Якось одного разу переїздив він [купець] через невелике село, і трапилась з ним тут така оказія .. Назустріч йому вибіг чоловік і почав благати піти до нього за кума (з казки);

– Скажи нам, молодице, коли твій чоловік дістав кульку між ребра? Адже не тоді, як Гіца, мабуть, при другій оказії, бо рана гоїться вже (М. Коцюбинський);

Після тієї оказії з собакою, якого я вкинув у димар, мабуть, з рік я на вулицю не показувався. Соромно було (Є. Кравченко);

// Урочиста подія, звичайно непередбачена.

Пекарні в панотців тісні, то на кожну більш-менш велику оказію вже страву готовлять на дворі (А. Свидницький);

До цього часу Ольга бувала в Народному домі лише з нагоди таких парадних оказій, як новорічний бал.., концерти, огляд мод, а ще в дитинстві – з нагоди ялинки (Ірина Вільде);

– Я тут .. старший гість на сімейній оказії (В. Кучер);

Любили [селяни] повеселитися і забавитися, поспівати .. Без пісні, танців, гри не обходилася ніяка оказія (М. Грушевський).

2. Зручний момент, випадок; нагода.

– Невже оце мені й не їхати?.. Як! Щоб я випустив із рук таку оказію?.. Ніколи! Поїду, сьогодні-таки поїду – та й годі!.. (М. Коцюбинський);

Хлопці з лицемірно-скорботними обличчями слухали батюшку й крадькома моргали один на одного, радіючи веселій оказії (С. Васильченко).

3. заст. Випадковий транспорт (підвода і т. ін.), яким можна по дорозі під'їхати куди-небудь, передати щось і т. ін.

Вони їхали до Лютовиськ заздалегідь, від села до села, оказіями, іноді йшли пішки навправці (І. Франко);

Листопадова оказія знов не приставила листів, і Шевченко зовсім занепав духом (З. Тулуб);

Він ждав оказії, щоб під'їхати до свого села (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оказія — ока́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. оказія — Випадок, подія, ПРИГОДА; (слушний час) нагода; П. випадковий транспорт. Словник синонімів Караванського
  3. оказія — див. бувальщина; пригода Словник синонімів Вусика
  4. оказія — -ї, ж. 1》 Дивний випадок, незвичайна подія. || Те саме, що пригода. || Урочиста подія, звичайно непередбачена. 2》 Зручний момент, випадок; нагода. 3》 заст. Випадковий транспорт (підвода і т. ін.), яким можна по дорозі під'їхати куди-небудь, передати щось і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. оказія — Нагода, випадок, див. казус, інцидент, случай Словник чужослів Павло Штепа
  6. оказія — ока́зія 1. випадок, можливість, нагода (м, ср, ст) ◊ з ока́зії = при ока́зії ◊ ма́ти ока́зію мати нагоду (м, ср, ст): Маю дуже гарну оказію побачити давніх друзів – в суботу здиба́ємося з однокласницями (Авторка) ◊ при ока́зії принагідно (м, ср, ст)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. оказія — Нагода Словник застарілих та маловживаних слів
  8. оказія — ока́зія (від лат. occasio – випадок, привід) 1. Нагода. 2. Надзвичайна пригода. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. оказія — ВИ́ПАДОК (те, що сталося, трапилося несподівано), ПРИГО́ДА, ПОДІ́Я, ОКА́ЗІЯ, ЕПІЗО́Д, ІНЦИДЕ́НТ, ІСТО́РІЯ розм., КА́ЗУС розм., ТРАПУ́НОК розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., ПРИЧИ́НА заст., ПРИПА́ДОК діал. Словник синонімів української мови
  10. оказія — Ока́зія, -зії, -зією; ока́зії, -зій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. оказія — ОКА́ЗІЯ, ї, ж. 1. Дивний випадок, незвичайна подія. Дивлюся — з поля щось біжить, Неначе бісова отара, Шумить, гуде і торохтить, А курява така, як хмара!.. Пробігло… зникло у ліску, А я навтікача додому Та про оказію таку І досі не хвалюсь нікому (Гл. Словник української мови в 11 томах
  12. оказія — рос. оказия незвичайна пригода, непередбачена подія, випадок. Eкономічна енциклопедія
  13. оказія — Оказія, -зії ж. 1) Случай, особый случай; происшествіе; необычайное событіе, несчастное происшествіе. Що за оказія? — мов не то село стало. Грин. І. 290. Хиба оказія яка, то купе горівки, а то й не кажи. Камен. Словник української мови Грінченка