оказія
Оказія, -зії
ж.
1) Случай, особый случай; происшествіе; необычайное событіе, несчастное происшествіе. Що за оказія? — мов не то село стало. Грин. І. 290. Хиба оказія яка, то купе горівки, а то й не кажи. Камен. у. Справедливе небо не синє, а червоне; як коли, до воно росчиняється, тільки на яку небудь оказію: на войну або на помірок, або на голод. Чуб. І. 2. Лава тріщить — на оказію в хаті. Грин. І. 255.
2) Съ измѣн. удар.: Оказія. У Мкр. употребл. въ знач.: предвѣщаніе. По поводу сороки, предвѣщавшей вдовѣ гостей-сватовъ, говорится, что она Оказію на господі про талан свій має. Мкр. Н. 15.
3) Съ тѣмъ же удар., что и 2. Сѣверное сіяніе (какъ предвѣщающее необычайное событіе?) Мнж. 148, 187.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оказія — ока́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- оказія — Випадок, подія, ПРИГОДА; (слушний час) нагода; П. випадковий транспорт. Словник синонімів Караванського
- оказія — див. бувальщина; пригода Словник синонімів Вусика
- оказія — -ї, ж. 1》 Дивний випадок, незвичайна подія. || Те саме, що пригода. || Урочиста подія, звичайно непередбачена. 2》 Зручний момент, випадок; нагода. 3》 заст. Випадковий транспорт (підвода і т. ін.), яким можна по дорозі під'їхати куди-небудь, передати щось і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оказія — Нагода, випадок, див. казус, інцидент, случай Словник чужослів Павло Штепа
- оказія — ОКА́ЗІЯ, ї, ж. 1. Дивний випадок, незвичайна подія. Дивлюся – з поля щось біжить, Неначе бісова отара, Шумить, гуде і торохтить, А курява така, як хмара!.. Пробігло... зникло у ліску, А я навтікача додому Та про оказію таку І досі не хвалюсь нікому (Л. Словник української мови у 20 томах
- оказія — ока́зія 1. випадок, можливість, нагода (м, ср, ст) ◊ з ока́зії = при ока́зії ◊ ма́ти ока́зію мати нагоду (м, ср, ст): Маю дуже гарну оказію побачити давніх друзів – в суботу здиба́ємося з однокласницями (Авторка) ◊ при ока́зії принагідно (м, ср, ст)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- оказія — Нагода Словник застарілих та маловживаних слів
- оказія — ока́зія (від лат. occasio – випадок, привід) 1. Нагода. 2. Надзвичайна пригода. Словник іншомовних слів Мельничука
- оказія — ВИ́ПАДОК (те, що сталося, трапилося несподівано), ПРИГО́ДА, ПОДІ́Я, ОКА́ЗІЯ, ЕПІЗО́Д, ІНЦИДЕ́НТ, ІСТО́РІЯ розм., КА́ЗУС розм., ТРАПУ́НОК розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., ПРИЧИ́НА заст., ПРИПА́ДОК діал. Словник синонімів української мови
- оказія — Ока́зія, -зії, -зією; ока́зії, -зій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оказія — ОКА́ЗІЯ, ї, ж. 1. Дивний випадок, незвичайна подія. Дивлюся — з поля щось біжить, Неначе бісова отара, Шумить, гуде і торохтить, А курява така, як хмара!.. Пробігло… зникло у ліску, А я навтікача додому Та про оказію таку І досі не хвалюсь нікому (Гл. Словник української мови в 11 томах
- оказія — рос. оказия незвичайна пригода, непередбачена подія, випадок. Eкономічна енциклопедія