особливість

Значення в інших словниках

1. особливість — (те, що характеризується чимсь особливим) ознака, властивість, риса, прикмета, якість, (про вияв чогось) знак, показник, свідчення чого-небудь. Словник синонімів Полюги
2. особливість — особли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. особливість — [особлив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
4. особливість — -вості, ж. Характерна риса, ознака, властивість кого-, чого-небудь. || Своєрідність, специфіка чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. особливість — ОСОБЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Характерна риса, ознака, властивість кого-, чого-небудь. Голос кожної людини має свої рідкісні, ледве вловимі особливості, що роблять його неподібним на голос жодної іншої людини в світі (Іван Ле); // Своєрідність... Словник української мови у 20 томах
6. особливість — ОЗНА́КА (те, що характеризує кого-, що-небудь, відрізняє від інших), ВЛАСТИ́ВІСТЬ, ОСОБЛИ́ВІСТЬ, РИ́СА, ПРИКМЕ́ТА, ВІДЗНА́КА, Я́КІСТЬ, ПОЗНА́КА, ПРИЗНА́КА розм., О́ЗНАК діал. Словник синонімів української мови
7. особливість — Особли́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. особливість — ОСОБЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Характерна риса, ознака, властивість кого-, чого-небудь. Особливість імперіалізму — панування якраз не промислового, а фінансового капіталу, прагнення до анексій якраз не тільки аграрних, а всяких країн (Ленін, 30, 1972, 156)... Словник української мови в 11 томах