1. Словник української мови в 11 томах

особливість

ОСОБЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Характерна риса, ознака, властивість кого-, чого-небудь.

Особливість імперіалізму — панування якраз не промислового, а фінансового капіталу, прагнення до анексій якраз не тільки аграрних, а всяких країн (Ленін, 30, 1972, 156);

Голос кожної людини має свої рідкісні, ледве вловимі особливості, що роблять його неподібним на голос жодної іншої людини в світі (Ле, Опов. та нариси, 1950, 125);

// Своєрідність, специфіка чого-небудь.

Аграрне питання становить основу буржуазної революції в Росії і зумовлює собою національну особливість цієї революції (Ленін, 16, 1971, 376);

Конче пришлю Вам коректуру та уважатиму своїм обов’язком зберегти всі особливості Вашого письма (Коцюб., III, 1956, 261);

Ніхто не заперечуватиме потреби зберігати в перекладі стильові особливості оригіналу, але робити це треба, завжди пам’ятаючи про закони мови, на яку перекладаєш (Рильський, IX, 1962, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. особливість — (те, що характеризується чимсь особливим) ознака, властивість, риса, прикмета, якість, (про вияв чогось) знак, показник, свідчення чого-небудь. Словник синонімів Полюги
  2. особливість — особли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. особливість — [особлив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. особливість — -вості, ж. Характерна риса, ознака, властивість кого-, чого-небудь. || Своєрідність, специфіка чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. особливість — Питомість, властивість, притаманість, окремішність, див. специфічний, характерний Словник чужослів Павло Штепа
  6. особливість — ОСОБЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Характерна риса, ознака, властивість кого-, чого-небудь. Голос кожної людини має свої рідкісні, ледве вловимі особливості, що роблять його неподібним на голос жодної іншої людини в світі (Іван Ле); // Своєрідність... Словник української мови у 20 томах
  7. особливість — ОЗНА́КА (те, що характеризує кого-, що-небудь, відрізняє від інших), ВЛАСТИ́ВІСТЬ, ОСОБЛИ́ВІСТЬ, РИ́СА, ПРИКМЕ́ТА, ВІДЗНА́КА, Я́КІСТЬ, ПОЗНА́КА, ПРИЗНА́КА розм., О́ЗНАК діал. Словник синонімів української мови
  8. особливість — Особли́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)