особливість
ОЗНА́КА (те, що характеризує кого-, що-небудь, відрізняє від інших), ВЛАСТИ́ВІСТЬ, ОСОБЛИ́ВІСТЬ, РИ́СА, ПРИКМЕ́ТА, ВІДЗНА́КА, Я́КІСТЬ, ПОЗНА́КА, ПРИЗНА́КА розм., О́ЗНАК діал. Милий брате, мусить мати Три ознаки людська жінка: Ніжну душу, гострий розум і співучу тиху мову (Л. Первомайський); — Я собі уявляю, як розквітнуть кращі властивості нашого народу (О. Довженко); Кожне нове покоління має свої риси й особливості (з журналу); Хороша, життєрадісна прикмета у мого дідуся була. Від нього завжди повівало оптимістичним вітерцем (С. Ковалів); Всі дідові нащадки придбали бронзовий колір тіла — почесну, довічну відзнаку пустелі (О. Донченко); Високі харчові, смакові та лікувальні якості мають плоди більшості видів глоду (з журналу); Мама іноді.. згадує чомусь ту баржу з камінням як неодмінну познаку своєї молодості (О. Гончар); Чесним, хлопчику, будь у труді,.. Чесність наша признака й гордість і сила свята (С. Крижанівський); Теперішні релігії.. ніяк не можуть входити в ряд ознаків національних (М. Драгоманов).
Значення в інших словниках
- особливість — (те, що характеризується чимсь особливим) ознака, властивість, риса, прикмета, якість, (про вияв чогось) знак, показник, свідчення чого-небудь. Словник синонімів Полюги
- особливість — особли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- особливість — [особлив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- особливість — -вості, ж. Характерна риса, ознака, властивість кого-, чого-небудь. || Своєрідність, специфіка чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- особливість — Питомість, властивість, притаманість, окремішність, див. специфічний, характерний Словник чужослів Павло Штепа
- особливість — ОСОБЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Характерна риса, ознака, властивість кого-, чого-небудь. Голос кожної людини має свої рідкісні, ледве вловимі особливості, що роблять його неподібним на голос жодної іншої людини в світі (Іван Ле); // Своєрідність... Словник української мови у 20 томах
- особливість — Особли́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- особливість — ОСОБЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Характерна риса, ознака, властивість кого-, чого-небудь. Особливість імперіалізму — панування якраз не промислового, а фінансового капіталу, прагнення до анексій якраз не тільки аграрних, а всяких країн (Ленін, 30, 1972, 156)... Словник української мови в 11 томах