1. Словник чужослів Павло Штепа

перст

Палець, палюх, пальок, пальченя

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перст — перст іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. перст — [перст] пеирста, м. (на) пеирс'т'і, мн. пеирсти, пеирс'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. перст — -а, ч., уроч., заст. Палець руки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перст — ПЕРСТ, а́, ч., ц.-с., уроч., заст. Палець руки. Чи зважусь я свої персти несмілі До золотої ліри простягти? (П. Грабовський); Суворий чернець стояв поряд, виразно показуючи перстом на карнавку, куди треба було кидати пожертви (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  5. перст — Палець Словник застарілих та маловживаних слів
  6. перст — як (мов, ні́би і т. ін.) па́лець (перст). 1. зі сл. одино́кий, оди́н і под. Без сім’ї, без рідних, без близьких і т. ін. Назбирав він і грошей, і одежі… Навіщо? Хоч би сім’я,— тоді інша річ!... Фразеологічний словник української мови
  7. перст — ПА́ЛЕЦЬ (на руці), ПЕРСТ заст., уроч.; ПА́ЛЮХ діал. (перев. великий). На товстих куцих пальцях блищали важкі персні (І. Нечуй-Левицький); Боян персти розправив віщі, і під ними струни загули (Н. Забіла); — Треба наперсток собі купити. Словник синонімів української мови
  8. перст — ПЕРСТ, а́, ч., ц.-с., уроч., заст. Палець руки. Чи зважусь я свої персти несмілі До золотої ліри простягти? (Граб., І, 1959, 312); Суворий чернець стояв поряд, виразно показуючи перстом на карнавку, куди треба було кидати пожертви (Донч., III, 1956, 144). Словник української мови в 11 томах