1. Фразеологічний словник української мови

перст

як (мов, ні́би і т. ін.) па́лець (перст). 1. зі сл. одино́кий, оди́н і под. Без сім’ї, без рідних, без близьких і т. ін. Назбирав він і грошей, і одежі… Навіщо? Хоч би сім’я,— тоді інша річ! А то сам як палець (Панас Мирний); Жив він (дід Устим) у напіврозваленій халупі, не мав ні жінки, ні дітей, був один як перст (Л. Первомайський); — Та нема (жінки), нема,— затинався Павло .. Самісінький, мов перст (Є. Гуцало); // Сам, наодинці, самотою; без нікого. Вона вже хотіла сказати дочці: йди, дочко, за того, кого вірно любиш, і будеш щаслива. Але вона згадала, що зістанеться в хаті одним одна, як палець, і її серце знов стало каменем (І. Нечуй-Левицький); — Встаєш уранці — самотою, обідаєш — так само; лягаєш спати — знов. Сам раз у раз, як палець (В. Винниченко); Там, де здимає хвилі сині Серед простору тихий Дін, Мов перст повинен в самотині Я побиватися один (І. Манжура); // Зовсім одинока, бездомна людина. — Нема в мене… дому…— Як нема? — Як палець я… У наймах родивсь, у наймах ріс, у наймах … батько й мати померли (А. Тесленко). 2. рідко. Уживається для підсилення якоїсь негативної ознаки, якості і т. ін.; зовсім. Голий, як палець (М. Номис).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перст — перст іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. перст — [перст] пеирста, м. (на) пеирс'т'і, мн. пеирсти, пеирс'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. перст — -а, ч., уроч., заст. Палець руки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перст — Палець, палюх, пальок, пальченя Словник чужослів Павло Штепа
  5. перст — ПЕРСТ, а́, ч., ц.-с., уроч., заст. Палець руки. Чи зважусь я свої персти несмілі До золотої ліри простягти? (П. Грабовський); Суворий чернець стояв поряд, виразно показуючи перстом на карнавку, куди треба було кидати пожертви (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  6. перст — Палець Словник застарілих та маловживаних слів
  7. перст — ПА́ЛЕЦЬ (на руці), ПЕРСТ заст., уроч.; ПА́ЛЮХ діал. (перев. великий). На товстих куцих пальцях блищали важкі персні (І. Нечуй-Левицький); Боян персти розправив віщі, і під ними струни загули (Н. Забіла); — Треба наперсток собі купити. Словник синонімів української мови
  8. перст — ПЕРСТ, а́, ч., ц.-с., уроч., заст. Палець руки. Чи зважусь я свої персти несмілі До золотої ліри простягти? (Граб., І, 1959, 312); Суворий чернець стояв поряд, виразно показуючи перстом на карнавку, куди треба було кидати пожертви (Донч., III, 1956, 144). Словник української мови в 11 томах