пир

Значення в інших словниках

1. пир — пир іменник чоловічого роду бенкет арх. Орфографічний словник української мови
2. пир — Пир. Бенкет. Вечером того ж дня відбув ся пир, устроєний послами в честь краєвого маршалка і краєвого президента (Б., 1895, 5, 4) // порівн. рос., стсл. пир — бенкет; укр. пир, заст. — бенкет, учта (СУМ, VI, 356). Українська літературна мова на Буковині
3. пир — ПИР, у, ч., заст. Бенкет, учта. На честь мужів новгородських, на славу синів Ярополка, Олега й Володимира, що сідали на столи кожен у землі своїй, князь Святослав велів зробити пир великий (С. Скляренко); * Образно. Сердешні діти... Словник української мови у 20 томах
4. пир — БЕНКЕ́Т (БАНКЕ́Т) (урочистий, багатолюдний обід, сніданок, вечеря на честь кого-, чого-небудь), У́ЧТА заст., уроч., ПИР заст. — Чудово, чудово, — похвалив Степан Антонович. — Такого бенкету не знала вся історія дипломатії (С. Словник синонімів української мови
5. пир — ПИР, у, ч., заст. Бенкет, учта. На честь мужів новгородських, на славу синів Ярополка, Олега й Володимира, що сідали на столи кожен у землі своїй, князь Святослав велів зробити пир великий (Скл., Святослав, 1959, 457); *Образно. Словник української мови в 11 томах