пир
ПИР, у, ч., заст.
Бенкет, учта.
На честь мужів новгородських, на славу синів Ярополка, Олега й Володимира, що сідали на столи кожен у землі своїй, князь Святослав велів зробити пир великий (С. Скляренко);
* Образно. Сердешні діти... батька взято, Смерть несподівано прийшла... Пекельний Ірод справив свято, Пир людожерності та зла (П. Грабовський);
// перен., поет. Битва, війна, кровопролиття.
Допировали Хоробрі русичі той пир, Сватів упоїли, А самі простяглися За землю Руськую (Т. Шевченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пир — пир іменник чоловічого роду бенкет арх. Орфографічний словник української мови
- пир — Пир. Бенкет. Вечером того ж дня відбув ся пир, устроєний послами в честь краєвого маршалка і краєвого президента (Б., 1895, 5, 4) // порівн. рос., стсл. пир — бенкет; укр. пир, заст. — бенкет, учта (СУМ, VI, 356). Українська літературна мова на Буковині
- пир — див. бенкет Словник чужослів Павло Штепа
- пир — БЕНКЕ́Т (БАНКЕ́Т) (урочистий, багатолюдний обід, сніданок, вечеря на честь кого-, чого-небудь), У́ЧТА заст., уроч., ПИР заст. — Чудово, чудово, — похвалив Степан Антонович. — Такого бенкету не знала вся історія дипломатії (С. Словник синонімів української мови
- пир — ПИР, у, ч., заст. Бенкет, учта. На честь мужів новгородських, на славу синів Ярополка, Олега й Володимира, що сідали на столи кожен у землі своїй, князь Святослав велів зробити пир великий (Скл., Святослав, 1959, 457); *Образно. Словник української мови в 11 томах