1. Словник української мови у 20 томах

пипоть

ПИ́ПОТЬ, птя, ч.

Хвороба птахів – хрящуватий наріст на кінчику язика; тіпун.

Він [Дмитро] кигикнув, мов курка з пиптем, – десь-то бракувало голосу (В. Речмедін);

// заст., лайл. Хто-небудь неприємний, щось неприємне.

Але ж я йому [жениху] й одповіла: ти, кажу, курячий пипоть, раз не знаєш, по якім ділі приїхали, то й не плещи (Я. Качура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пипоть — пи́поть іменник чоловічого роду хвороба птахів Орфографічний словник української мови
  2. пипоть — -птя, ч. Хвороба птахів – хрящуватий наріст на кінчику язика; тіпун. || заст., лайл. Хто-небудь неприємний, щось неприємне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пипоть — Пи́поть, пи́птя, -птеві; пи́пті, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пипоть — пи́поть спрага (ст): 3 таким смаком з'їла рибу, і тепер цілий день у мене пипоть (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. пипоть — ТІПУ́Н (хвороба птахів), ПИ́ПОТЬ. Привикли люди потурати, Розкукурікався співун, І стали інші дорікати, Щоб присмирив його тіпун (Л. Глібов); Він кигикнув, мов курка з пиптем, — десь-то бракувало голосу (В. Речмедін). Словник синонімів української мови
  6. пипоть — ПИ́ПОТЬ, птя, ч. Хвороба птахів — хрящуватий наріст на кінчику язика; тіпун. Він [Дмитро] кигикнув, мов курка з пиптем, — десь-то бракувало голосу (Речм., Твій побратим, 1962, 77); // заст., лайл. Хто-небудь неприємний, щось неприємне. Словник української мови в 11 томах
  7. пипоть — Пи́поть, -птя м. Болѣзненный наростъ на языкѣ у куръ, типунъ. Чуб. I. 58. Грин. I. 254. ум. пи́птик. Словник української мови Грінченка