пир

ПИР, у, ч., заст. Бенкет, учта.

На честь мужів новгородських, на славу синів Ярополка, Олега й Володимира, що сідали на столи кожен у землі своїй, князь Святослав велів зробити пир великий (Скл., Святослав, 1959, 457);

*Образно. Сердешні діти… батька взято, Смерть несподівано прийшла… Пекельний Ірод справив свято, Пир людожерності та зла (Граб., І, 1959, 88);

// перен., поет. Битва, війна, кровопролиття.

Допировали Хоробрі русичі той пир, Сватів упоїли, А самі простяглися За землю Руськую (Шевч., II, 1963, 390).

Пир на весь мир — надзвичайно щедрий і багатолюдний бенкет.

— Пир на ввесь мир! — відказала та [наймичка]. — Кума на сьогодні запрошено. Так щоб не стидно було його прийняти… (Мирний, IV, 1955, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пир — пир іменник чоловічого роду бенкет арх. Орфографічний словник української мови
  2. пир — Пир. Бенкет. Вечером того ж дня відбув ся пир, устроєний послами в честь краєвого маршалка і краєвого президента (Б., 1895, 5, 4) // порівн. рос., стсл. пир — бенкет; укр. пир, заст. — бенкет, учта (СУМ, VI, 356). Українська літературна мова на Буковині
  3. пир — див. бенкет Словник чужослів Павло Штепа
  4. пир — ПИР, у, ч., заст. Бенкет, учта. На честь мужів новгородських, на славу синів Ярополка, Олега й Володимира, що сідали на столи кожен у землі своїй, князь Святослав велів зробити пир великий (С. Скляренко); * Образно. Сердешні діти... Словник української мови у 20 томах
  5. пир — БЕНКЕ́Т (БАНКЕ́Т) (урочистий, багатолюдний обід, сніданок, вечеря на честь кого-, чого-небудь), У́ЧТА заст., уроч., ПИР заст. — Чудово, чудово, — похвалив Степан Антонович. — Такого бенкету не знала вся історія дипломатії (С. Словник синонімів української мови