плигати

див. скакати, пригати

хохл. (прігать) стрибати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плигати — плига́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. плигати — див. стрибати Словник синонімів Вусика
  3. плигати — -аю, -аєш, недок. 1》 Робити стрибок, стрибки; переміщуватися стрибками. || Стрибком кидатися вниз. Плигати додолу. Плигати з парашутом. || Танцювати, роблячи стрибки, підскакуючи. || Швидко текти по камінню, уступах і т. ін. (про струмок, річку тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плигати — Плига́ти, -га́ю, -га́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. плигати — ПЛИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Робити стрибок, стрибки; переміщуватися стрибками. Жаби годі вже мовчать, Плигають сміло і кричать (Л. Глібов); По стінах – жуки волохаті, плигає котик за ними (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. плигати — плига́ти у ві́чі. Не стримуючись, говорити кому-небудь грубі, дошкульні слова. Не зовсім дарма нападалася (свекруха) на Оксану, бо та таки мало що в хазяйстві уміла, та тільки чого ж вона так і кипіла, так і плигала в вічі... Фразеологічний словник української мови
  7. плигати — ПІДСТРИ́БУВАТИ (пересуватися або наближатися до когось, чогось стрибками), ПІДСКА́КУВАТИ, ПІДПЛИ́ГУВАТИ, ПРИСТРИ́БУВАТИ, СТРИБА́ТИ рідше, ПРИПЛИ́ГУВАТИ, ПЛИГА́ТИ рідше. — Док.: пристриба́ти, приплигати. Словник синонімів української мови
  8. плигати — ПЛИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Робити стрибок, стрибки; переміщуватися стрибками. Жаби годі вже мовчать, Плигають сміло і кричать (Гл., Вибр., 1951, 123); По стінах — жуки волохаті, плигає котик за ними (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  9. плигати — Плига́ти, -га́ю, -єш гл. Прыгать. Сердешний звір перекидався, плигав, вертівся і качався. Котл. Ен. II. 25. Словник української мови Грінченка