поселення

Значення в інших словниках

1. поселення — посе́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. поселення — див. СЕЛИТЬБА, СЕЛИЩЕ. Словник синонімів Караванського
3. поселення — -я, с. 1》 Дія за знач. поселити 1) і поселитися 1). 2》 У давні часи – місце осілого життя людей, що виникло з розвитком землеробства. || Населений пункт, селище. || Місце, де оселяється хто-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поселення — ПОСЕ́ЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. посели́ти 1 і посели́тися 1. На нових місцях поселення держава заздалегідь збудувала чудові будинки (з наук. літ.); – Від козаків ми походимо.., одному з куренів було визначено оці місця під поселення (О. Словник української мови у 20 томах
5. поселення — ЗАСЛА́ННЯ (покарання через примусове перебування в якій-небудь місцевості; місце, де відбувають кару), ВИГНА́ННЯ, ВИ́СЛАННЯ, ВИ́СИЛКА, ПОСЕ́ЛЕННЯ. Гнат дізнається, що його засуджено на заслання в Сибір (М. Словник синонімів української мови
6. поселення — ПОСЕ́ЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. посели́ти 1 і посели́тися 1. На нових місцях поселення держава заздалегідь збудувала чудові будинки (Колг. Укр., 11, 1957, 28); — Від козаків ми походимо.. Словник української мови в 11 томах