1. Словник чужослів Павло Штепа

поселяти

Оселювати, оселяти, пооселювати, заселювати, заселити, позасолювати, пересолювати, переселити, попереселювати, розселювати, розселити, порозселювати, осаджувати, осадити, поосаджувати, скошувати, окошити, поскошувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поселяти — поселя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поселяти — -яю, -яєш, недок., поселити, -селю, -селиш, док., перех. 1》 Розміщувати де-небудь на постійне проживання; оселяти. || Поміщати на якийсь час десь, у кого-небудь. 2》 перен. Викликати появу якогось почуття, настрою і т. ін. у кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поселяти — ПОСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., кого, що. 1. Розміщувати де-небудь на постійне проживання; оселяти. – Тепер не приберу більш глузду, Як тут сих поселить прочан; Землі шматок єсть.., То їм з угоддями оддам (І. Словник української мови у 20 томах
  4. поселяти — ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти. Словник синонімів української мови
  5. поселяти — ПОСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., перех. 1. Розміщувати де-небудь на постійне проживання; оселяти. — Тепер не приберу більш глузду, Як тут сих поселить прочан; Землі шматок єсть.., То їм з угоддями оддам (Котл. Словник української мови в 11 томах