поселяти

ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти. — Бачив, який будинок на Мирській вулиці відчубучили? Скоро вселятимуть (А. Хижняк); — Ми й так.. усюди розквартировуємо. Де ліпше хата — повно постояльців (В. Логвиненко); Карпо зайшов у світличку, де поселили гостя (М. Чабанівський).

СЕЛИ́ТИ (десь на постійне або тимчасове проживання; давати притулок), ОСЕЛЯ́ТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ, ПРИМІЩА́ТИ, ПРИМІ́ЩУВАТИ, ПРИТУЛЯ́ТИ розм., ПРИХИЛЯ́ТИ розм.; ПІДСЕЛЯ́ТИ (до когось); ПОМІЩА́ТИ, РОЗМІЩА́ТИ, РОЗМІ́ЩУВАТИ (надавати приміщення для проживання). — Док.: осели́ти, поселити, примісти́ти, притули́ти, прихили́ти, підсели́ти, помісти́ти, розмісти́ти. — Тепер не приберу більш глузду, Як тут сих поселить прочан; Землі шматок єсть.., То їм з угоддями оддам (І. Котляревський); Лікар Кноте, як того захотіла Евеліна, живе тепер безвиїзно у Верхівні. Його примістили в управительському флігелі (Н. Рибак); Завтра Соломія мала попрохати свого булгарина притулити поки що Остапа і, коли він згодиться, зараз же вибратись із плавнів (М. Коцюбинський); (Микита:) І ще тебе просила, вже окремо, Щоб прихилив у себе бідну Джему (І. Кочерга); Підселили в кімнату до двох студентів третього; Поранених довелося розміщувати по хатах (А. Шиян).

УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ) (забезпечити тимчасовим житлом на ніч чи на якийсь час), ПОСЕЛИ́ТИ, ПРИМІСТИ́ТИ. — Недок.: улашто́вувати (влашто́вувати), поселя́ти, приміща́ти (примі́щувати). З волості Діденко пішов до Гмирі, щоб на кілька днів улаштувати Ївгу Семенівну на квартиру (А. Головко); Карпо зайшов у світличку, де поселили гостя (М. Чабанівський); У одних просив я хліба, у других гроша, у третіх переночуватися: "Хоть у кутику десь, кажу, примістіть мене, бідного чоловіка" (Марко Черемшина).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поселяти — поселя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поселяти — -яю, -яєш, недок., поселити, -селю, -селиш, док., перех. 1》 Розміщувати де-небудь на постійне проживання; оселяти. || Поміщати на якийсь час десь, у кого-небудь. 2》 перен. Викликати появу якогось почуття, настрою і т. ін. у кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поселяти — Оселювати, оселяти, пооселювати, заселювати, заселити, позасолювати, пересолювати, переселити, попереселювати, розселювати, розселити, порозселювати, осаджувати, осадити, поосаджувати, скошувати, окошити, поскошувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. поселяти — ПОСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., кого, що. 1. Розміщувати де-небудь на постійне проживання; оселяти. – Тепер не приберу більш глузду, Як тут сих поселить прочан; Землі шматок єсть.., То їм з угоддями оддам (І. Словник української мови у 20 томах
  5. поселяти — ПОСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., перех. 1. Розміщувати де-небудь на постійне проживання; оселяти. — Тепер не приберу більш глузду, Як тут сих поселить прочан; Землі шматок єсть.., То їм з угоддями оддам (Котл. Словник української мови в 11 томах