приз

Значення в інших словниках

1. приз — приз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. приз — див. НАГОРОДА. Словник синонімів Караванського
3. приз — -у, ч. Нагорода переможцеві в якому-небудь змаганні. Перехідний приз — нагорода, яка переходить від переможця до переможця у кожному з наступних змагань. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. приз — ПРИЗ, у, ч. Нагорода переможцеві в якому-небудь змаганні. Їй вручили кришталеву вазу, повиту матроською стрічкою в золотих якірцях – найвищий приз (В. Словник української мови у 20 томах
5. приз — (від франц. prix – вартість, ціна) винагорода, яку вручають переможцеві в змаганні, конкурсі; премія. Словник іншомовних слів Мельничука
6. приз — НАГОРО́ДА (те, що дається для відзначення заслуг, достоїнств і т. ін.); ВІДЗНА́КА (нагорода за заслуги в якій-небудь галузі діяльності); ВИ́НАГОРО́ДА, ЗАСЛУ́ГА розм. (те, що є нагородою за якісь послуги або заслуги, платою за працю тощо); ПРЕ́МІЯ (перев. Словник синонімів української мови
7. приз — Приз, -зу; при́зи, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. приз — ПРИЗ, у, ч. Нагорода переможцеві в якому-небудь змаганні. Їй вручили кришталеву вазу, повиту матроською стрічкою в золотих якірцях — найвищий приз (Кучер, Голод, 1961, 48)... Словник української мови в 11 томах