приз
ПРИЗ, у, ч. Нагорода переможцеві в якому-небудь змаганні.
Їй вручили кришталеву вазу, повиту матроською стрічкою в золотих якірцях — найвищий приз (Кучер, Голод, 1961, 48);
Жюрі IV Московського міжнародного фестивалю нагородило актрису призом за краще виконання жіночої ролі (Мист., 1, 1966, 29).
Перехідни́й приз — нагорода, яка переходить від переможця до переможця у кожному з наступних змагань.
На командній першості СРСР колектив України домагається величезного успіху, вигравши перше командне місце, а разом з ним і перехідний приз Комітету по фізичній культурі і спорту при Раді Міністрів СРСР (Спорт.., 1958, 18).
◊ Бра́ти (взя́ти) приз (призи́) — здобувати перемогу в змаганнях.
До війни колгосп «Вперед» мав свій кінний завод, брав призи на перегонах у Харкові та Києві (Минко, Повна чаша, 1950, 6);
[Xламушка:] Вона ж усі призи взяла (Коч., II, 1956, 42).
Значення в інших словниках
- приз — приз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- приз — див. НАГОРОДА. Словник синонімів Караванського
- приз — -у, ч. Нагорода переможцеві в якому-небудь змаганні. Перехідний приз — нагорода, яка переходить від переможця до переможця у кожному з наступних змагань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приз — Нагорода Словник чужослів Павло Штепа
- приз — ПРИЗ, у, ч. Нагорода переможцеві в якому-небудь змаганні. Їй вручили кришталеву вазу, повиту матроською стрічкою в золотих якірцях – найвищий приз (В. Словник української мови у 20 томах
- приз — (від франц. prix – вартість, ціна) винагорода, яку вручають переможцеві в змаганні, конкурсі; премія. Словник іншомовних слів Мельничука
- приз — НАГОРО́ДА (те, що дається для відзначення заслуг, достоїнств і т. ін.); ВІДЗНА́КА (нагорода за заслуги в якій-небудь галузі діяльності); ВИ́НАГОРО́ДА, ЗАСЛУ́ГА розм. (те, що є нагородою за якісь послуги або заслуги, платою за працю тощо); ПРЕ́МІЯ (перев. Словник синонімів української мови
- приз — Приз, -зу; при́зи, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)