причинок

Значення в інших словниках

1. причинок — Причи́нок: При́чинок: — додаток (до питання, проблеми) [47] — додаток, доповнення [44-1;54] — стаття, розвідка [46-2] Словник з творів Івана Франка
2. причинок — причи́нок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
3. причинок — див. причина Словник синонімів Вусика
4. причинок — -нку, ч., діал. 1》 Додаток, доповнення. 2》 Причина. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. причинок — ПРИЧИ́НОК, нку, ч., зах. 1. Додаток, доповнення. Відходила [Краньцовська], а з дверей сказала ще на причинок: – Можуть нас люди про щось підозрівати (Л. Мартович); Може й цей невеличкий причинок до біографії Тараса Шевченка не буде зайвим (М. Словник української мови у 20 томах
6. причинок — ДОДА́ТОК (те, що додається до чого-небудь, доповнює щось), ДОПО́ВНЕННЯ, ДОВЕ́РШЕННЯ, ПРИДА́ТОК, ДОДА́ЧА розм., ПРИДА́ЧА розм., ПРИВІ́СОК розм., ГАК розм., ПРИЧИ́НОК зах.; ДОВА́ЖОК розм. (перев. про щось зайве, непотрібне). Словник синонімів української мови
7. причинок — ПРИЧИ́НОК, нку, ч., діал. 1. Додаток, доповнення. Відходила [Краньцовська], а з дверей сказала ще на причинок: — Можуть нас люди про щось підозрівати (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
8. причинок — Причинок, -нку м. Причина. Коптський... зробивсь причинком зла. К. Дз. 88. Словник української мови Грінченка