проходити

1. (час) минати, минути, проминати, проминути, попроминати, линути, злинути, полинути, пролинути, бігти, збігати, збігти, позбігати, летіти, злітати, злетіти, позлітати, пролітати, пролетіти, попролітати, спливати, спливти, поспливати, кінчатися, кінчитися, закінчуватися, закінчитися, позакінчуватися, скінчуватися, скінчитися, поскінчуватися, укінчуватися, укінчитися, повкінчуватися

2. це йти попри

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проходити — прохо́дити дієслово недоконаного виду іти; простягатися проходи́ти дієслово доконаного виду долати певну відстань; ходити якийсь час Орфографічний словник української мови
  2. проходити — Іти, переходити; (вперед) ступати; (віддаль) долати; (повз) минати; (- час) летіти, пролітати; (- військо) пересуватися; (- гомін) прокочуватися; (- чутки) ширитися; (тілом) ПРОЙМАТИ що; (в уяві) пропливати; (- трасу) тягтися, простягатися... Словник синонімів Караванського
  3. проходити — див. іти; проникати Словник синонімів Вусика
  4. проходити — I [проходиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи, недок. II [проходитие] -хоуджу, -одиеш; нак. -ди, -хоуд'іт', док. Орфоепічний словник української мови
  5. проходити — I див. проходжувати. II -джу, -диш, недок., пройти, пройду, пройдеш, док. 1》 неперех.Іти, пересуватися кроками; крокувати. || Пропливати в морі, річці і т. ін. (про риб). || Їхати, скакати верхи де-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. проходити — ПРОХОДИ́ТИ див. прохо́джувати. ПРОХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРОЙТИ́, пройду́, про́йдеш, док. 1. Іти, пересуватися кроками; крокувати. Словник української мови у 20 томах
  7. проходити — (аж) моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т. ін.) кому, у кого, від чого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  8. проходити — ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм. Словник синонімів української мови
  9. проходити — Прохо́дити, -хо́джу, -хо́диш; -хо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте проходи́ти, -ходжу́, -хо́диш; проходи́, -ді́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. проходити — Прохо́дити, -джу, -диш сов. в. пройти, -йду́, -деш, гл. 1) Проходить, пройти. Пройшов же я світ увесь. Чуб. V. 449. 2) — кого. Проходить, пройти мимо кого, миновать. Він проходить тих двох. Чуб. II. 182. --------------- Проходити, -джу, -диш гл. Словник української мови Грінченка