проходити
прохо́дити
I див. проходжувати.
II -джу, -диш, недок., пройти, пройду, пройдеш, док.
1》 неперех.Іти, пересуватися кроками; крокувати.
|| Пропливати в морі, річці і т. ін. (про риб).
|| Їхати, скакати верхи де-небудь.
|| Переміщатися де-небудь (про поїзд, літак, пароплав і т. ін. і про людей, які на них перебувають під час руху).
|| Пересуватися по чому-небудь (про небесні світила, хмари, промені світла і т. ін.).
|| Поширюватися в якомусь середовищі (про вітер, тепло, холод, хвилі і т. ін.).
|| Розноситися, чутися (про звуки).
|| перен. Поширюватися серед когось, набувати розголосу (про чутки, відомості і т. ін.).
|| перен. Охоплювати людину, пронизувати її тіло; проймати (про відчуття холоду, тепла, болю і т. ін.).
|| На якийсь час з'являтися, відбиватися на обличчі (про почуття, переживання і т. ін.).
|| Послідовно відкриватися зору людини, що йде, їде, пливе де-небудь.
|| перен. З'являючись, пропливати в думках, спогадах, уяві тощо.
|| Мати можливість іти, переміщатися де-небудь.
2》 перев. недок., неперех. Простягатися, тягтися в якомусь напрямку (про дорогу, канал і т. ін.).
|| перен. Бути наявним, простежуватися в чому-небудь, протягом певного часу.
3》 перех. і неперех. Ідучи, минати кого-, що-небудь; ідучи, їдучи тощо, залишати позаду, за собою.
|| Пересуваючись, перетинати певну місцевість з кінця в кінець.
|| перен. Залишатися непоміченим ким-небудь, поза чиєюсь увагою.
4》 неперех. Іти в якому-небудь напрямку, до когось, чогось; прямувати.
|| Заходити або потрапляти, прокрадатися і т. ін. куди-небудь.
|| Проникати, просочуватися крізь що-небудь кудись.
|| Просовуватися крізь який-небудь отвір, прохід, підходячи за розміром.
|| також перех. Пробивати, пронизувати що-небудь (перев. про зброю, кулю).
5》 неперех. Виявлятися прийнятим, обраним тощо куди-небудь, затвердженим кимсь (перев. внаслідок відбору, голосування, екзаменів і т. ін.).
6》 перех. Ідучи, переміщаючись, долати певну відстань.
|| у сполуч. зі сл. шлях, путь і т. ін., перен. Мати на своєму рахунку певні досягнення, звершення і т. ін.
7》 перех. Виконувати певні роботи у товщі, глибині чого-небудь, просуваючись у певному напрямку.
8》 перех. і неперех. Піддавати що-небудь якійсь дії (перев. з поверхні). Пройти заготовку різцем.
|| Обробляти на певній ділянці ґрунт (про сільськогосподарські знаряддя, машини).
9》 перех. Знайомитися з чим-небудь, вивчати щось.
|| Закріплювати набуті під час навчання знання на практиці.
|| розм. Прослухувати курс навчання, набувати певних знань, навичок (у школі, інституті і т. ін.).
10》 перех. Пізнавати на власному досвіді, переживати що-небудь, виконувати певну роботу, завдання і т. ін. Проходити військову службу.
|| Зазнавати на собі дії або впливу чого-небудь (про неживі предмети). Проходити цензуру.
11》 неперех. Іти, минати (про час, період, пору року).
|| безос., із запереч.
|| Наближатися до кінця, закінчуватися.
12》 неперех. Відбуватися, здійснюватися, мати місце (про які-небудь події, явища і т. ін.).
|| Завершуватися, припинятися.
|| Переставати мучити, тривожити кого-небудь; припинятися (про хворобу).
|| розм. Минати без поганих, небажаних наслідків; минатися.
13》 тільки док., неперех. Спливти по воді під час льодоходу (про кригу).
14》 неперех., розм. Просякати чим-небудь.
Значення в інших словниках
- проходити — прохо́дити дієслово недоконаного виду іти; простягатися проходи́ти дієслово доконаного виду долати певну відстань; ходити якийсь час Орфографічний словник української мови
- проходити — Іти, переходити; (вперед) ступати; (віддаль) долати; (повз) минати; (- час) летіти, пролітати; (- військо) пересуватися; (- гомін) прокочуватися; (- чутки) ширитися; (тілом) ПРОЙМАТИ що; (в уяві) пропливати; (- трасу) тягтися, простягатися... Словник синонімів Караванського
- проходити — див. іти; проникати Словник синонімів Вусика
- проходити — I [проходиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи, недок. II [проходитие] -хоуджу, -одиеш; нак. -ди, -хоуд'іт', док. Орфоепічний словник української мови
- проходити — 1. (час) минати, минути, проминати, проминути, попроминати, линути, злинути, полинути, пролинути, бігти, збігати, збігти, позбігати, летіти, злітати, злетіти, позлітати, пролітати, пролетіти, попролітати, спливати, спливти, поспливати, кінчатися... Словник чужослів Павло Штепа
- проходити — ПРОХОДИ́ТИ див. прохо́джувати. ПРОХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРОЙТИ́, пройду́, про́йдеш, док. 1. Іти, пересуватися кроками; крокувати. Словник української мови у 20 томах
- проходити — (аж) моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т. ін.) кому, у кого, від чого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
- проходити — ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм. Словник синонімів української мови
- проходити — Прохо́дити, -хо́джу, -хо́диш; -хо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте проходи́ти, -ходжу́, -хо́диш; проходи́, -ді́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- проходити — Прохо́дити, -джу, -диш сов. в. пройти, -йду́, -деш, гл. 1) Проходить, пройти. Пройшов же я світ увесь. Чуб. V. 449. 2) — кого. Проходить, пройти мимо кого, миновать. Він проходить тих двох. Чуб. II. 182. --------------- Проходити, -джу, -диш гл. Словник української мови Грінченка