1. Великий тлумачний словник сучасної мови

проходжуватися

прохо́джуватися

-уюся, -уєшся і проходитися, -джуся, -дишся і розм. проходжатися, -аюся, -аєшся, недок., пройтися, пройдуся, пройдешся і розм. проходитися, -ходжуся, -ходишся, док.

1》 Ходити туди й назад.

|| Прогулюватися де-небудь.

|| перев. док. Піти кудись, побувати де-небудь із певною метою.

|| перев. док., у сполуч. зі сл. око, погляд і т. ін., перен. Обдивитися, оглянути кого-, що-небудь або проглянути щось.

|| тільки док. Прокотитися по кому-, чому-небудь.

|| тільки док., перен. Пронизати когось, щось.

2》 тільки док. По черзі доторкнутися до яких-небудь предметів легкими рухами.

3》 перев. док., розм. Піддати що-небудь якійсь дії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проходжуватися — прохо́джуватися дієслово недоконаного виду ходити туди й назад; піддавати що-небудь якійсь дії розм. Орфографічний словник української мови
  2. проходжуватися — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  3. проходжуватися — ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПРОХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся і розм. ПРОХОДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОЙТИ́СЯ, пройду́ся, про́йдешся і розм. ПРОХОДИ́ТИСЯ, ходжу́ся, хо́дишся, док. 1. Ходити туди й назад, в один і другий бік. Словник української мови у 20 томах
  4. проходжуватися — ГУЛЯ́ТИ (ходити заради відпочинку, задоволення), ШПАЦИРУВА́ТИ зах., СПАЦЕРУВА́ТИ діал., ГАРДУВА́ТИ діал., ГУ́ЛІ дит., розм.; ПРОГУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ, ПРОХО́ДИТИСЯ, ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИСЯ розм. (туди й назад); РОЗГУ́ЛЮВАТИ, ВИГУ́ЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. проходжуватися — Прохо́джуватися, -джуюся, -єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. проходжуватися — Проходжуватися, -джуюся, -єшся гл. = проходитися. Царівна на той час по саду проходжувалась. Рудч. Ск. Словник української мови Грінченка